Олег Кришкін - Настільна книга з внутрішнього аудиту. Ризики і бізнес-процеси

Олег Кришкін

Настільна книга з внутрішнього аудиту. Ризики і бізнес-процеси

Редактор В. Іонов

Керівник проекту І. Гусинська

Комп'ютерна верстка М. Поташкін

Арт-директор С. Тимонов

© Кришкін О.В., 2013

© ТОВ «АЛЬПІНА ПАБЛІШЕР», 2013

Всі права захищені. Жодна частина електронної версії цієї книги не може бути відтворена в якій би то не було формі і якими б то не було засобами, включно з розміщенням в мережі Інтернет та в корпоративних мережах, для приватного та публічного використання без письмового дозволу власника авторських прав.

* * *

Глава 1.

Внутрішній аудит як професія існує в Росії вже більше 10 років. На даний момент число членів російського представництва Інституту внутрішніх аудиторів перевищує 2500, а число сертифікованих аудиторів за міжнародними стандартами (Certified Internal Auditors, CIA) - 150. З появою можливості здачі професійного іспиту російською мовою число сертифікованих аудиторів буде рости прискореними темпами.

Основною перешкодою для розвитку внутрішнього аудиту в нашій країні стала необхідність адаптації західного досвіду до українських умов. Незважаючи на банальність цього твердження, це об'єктивна реальність. Я сам чимало часу присвятив студіювання робіт західних авторів. З одного боку, було корисно попрактикуватися в англійській мові, а з іншого - вибору не залишалося. Матеріалів з внутрішнього аудиту російською мовою було мало, і їм частенько бракувало практичності. Трохи краща ситуація і зараз. Одна з цілей даної книги - трохи змінити статус-кво.

Перенесення західного досвіду внутрішнього аудиту в умови російської економіки супроводжується неоднозначними побічними ефектами. Багато особливості та методи внутрішнього аудиту західної школи, якщо так можна сказати, виглядають розумно. Однак в основі їх ефективності лежать фактори, які непросто знайти в російських умовах. До них можна віднести, наприклад, високий рівень розвитку корпоративного управління, високу виконавську дисципліну, схильність до системного вирішення проблем. Я знаю чимало аудиторів, які зазнали масу негативних емоцій, від здивованих поглядів до остракізму, при спробі наслідувати західним внутрішнім аудиторам в усьому. Почасти саме цей шлях привів до деякої дискредитації професії внутрішнього аудитора. Не секрет, що слово «аудитор» асоціюється у більшості з людиною, що займається аудитом бухгалтерської звітності, або з ревізором. Експерименти по адаптації західного досвіду додали до подібних асоціацій нові, серед яких найбільш невинною є «хлопчики і дівчатка, які займаються всякою нісенітницею». Однак я впевнений, що етап звикання російської економіки до внутрішнього аудиту вже пройдено. Багато аудитори значно підвищили професійний рівень, перетравивши західний досвід і замінивши його напрацюваннями російського виробництва. Спалахи мракобісся ще трапляються, але незабаром російські керівники навчаться ефективно користуватися функцією внутрішнього аудиту.

Можна з упевненістю говорити про те, що внутрішній аудит набуває статусу перспективної професії. Багато в чому його потенціал ще не задіяний. Взяти хоча б досить поширену на Заході практику, коли співробітники різних підрозділів проходять стажування в підрозділі внутрішнього аудиту в якості простих аудиторів. Подібних прикладів у Росії я не зустрічав. В силу специфіки своєї роботи внутрішній аудитор має набагато більше можливостей отримати уявлення про основні бізнес-процеси компанії. З цього випливає, що при наявності певних навичок при інших рівних умовах внутрішній аудитор є кращим кандидатом на посаду, що вимагає знання різних аспектів діяльності підприємства, наприклад посаду директора з економіки та фінансів, директора проектного офісу або навіть генерального директора. У нашій країні поки що промацують перспективність такого варіанту заміщення управлінських посад. Правильний внутрішній аудит вчить працювати з суттю проблеми, а цього якості дуже не вистачає багатьом російським управлінцям. Правильний внутрішній аудит вчить замислюватися про побудову систем, ефективному поєднанні бізнес-процесів і внутрішніх контрольних процедур, а в Росії поки вважають за краще міняти одного недбайливого співробітника на іншого, ще не заплямував репутацію, і скласти ручки в очікуванні дива. Тільки ось диво відбувається нечасто. Величезний потенціал внутрішнього аудиту полягає в створенні внутрішньокорпоративної конкуренції в галузі управління процесами, починаючи від ідей і закінчуючи конкретними процедурами. Адже саме у внутрішнього аудитора є можливість об'єктивно розібратися в нюансах різних процесів в компанії і обґрунтовано посперечатися з власниками цих процесів. Правильний акціонер або генеральний директор витягнуть з цього величезну користь, так як у них з'являється можливість отримати дві обгрунтовані позиції з потрібних питань. Це дає можливість вибору і контролю.

Кожен внутрішній аудитор повинен прагнути стати правильним. Визначимо тепер, що ж розуміти під правильним внутрішнім аудитом.

Глава 2.

Фундаментальні питання і формування підходу до роботи

Місце внутрішнього аудиту в управлінській ієрархії підприємства

У переважній більшості випадків підрозділ внутрішнього аудиту є сервісним. Такі підрозділи надають послуги основним виробничим підрозділам [1]. Однак від компанії до компанії зміст та інші особливості цих послуг можуть суттєво відрізнятися. Це відрізняє функцію внутрішнього аудиту від інших сервісних функцій, послуги яких більш однорідні. В основі відмінностей лежать три ключові чинники:

1) лінії підпорядкування;

2) локалізація функції;

3) підхід до аудиту.

лінії підпорядкування

Зрозуміло, підрозділ внутрішнього аудиту (далі ПВА) завжди комусь підпорядковується. Однак на відміну від інших підрозділів лінії підпорядкування ПВА можуть вибудовуватися по-різному. Можна виділити чотири найбільш поширених варіанти:

• функціональне підпорядкування аудиторського комітету, адміністративне підпорядкування генеральному директору;

• функціональне підпорядкування акціонерові (акціонерам) компанії, адміністративне підпорядкування генеральному директору;

• функціональне та адміністративне підпорядкування генеральному директору;

• функціональне та адміністративне підпорядкування директору з економіки та фінансів.

Функціональне підпорядкування аудиторського комітету, адміністративне підпорядкування генеральному директору. Даний варіант прийнято вважати класичним. Багато російських компаній, особливо що входять в топ-200, використовують саме його. З точки зору компанії цей варіант забезпечує максимальну незалежність ПВА. Незалежність може посилюватися повноваженнями аудиторського комітету не тільки стверджувати фронт робіт для ПВА, але і затверджувати її бюджет і винагороду керівника. У російських умовах така схема підпорядкування обросла поруч неоднозначних нюансів. По-перше, у аудиторського комітету може бути відсутнім право приймати певні рішення (наприклад, про встановлення рівня компенсації для керівника ПВА) з юридичної точки зору. Тому рішення таких питань часто переходить в понятійну сферу, що не можна назвати кращою практикою з точки зору правильного корпоративного управління. По-друге, в ряді російських компаній генеральний директор є фігурою зоряної і підминає під себе частину функцій аудиторського комітету. Є компанії, в яких генеральним директорам взагалі байдужі потуги аудиторського комітету, так як вони знаходяться в близьких відносинах з ключовими акціонерами. По-третє, нерідко генеральні директори з невідомих причин забувають про те, що вони всього лише наймані працівники, і починають приміряти манери власника компанії. І частенько їм дозволяють це робити. По-четверте, кваліфікація багатьох аудиторських комітетів не дозволяє генерувати зрозумілі директиви для ПВА. Одні просто не розбираються у внутрішньому аудиті, інші не розбираються в бізнесі компанії, треті роблять тільки те, що вміють (наприклад, студіюють звітність компанії і задають каверзні питання), а четверті є просто пасажирами і прагнуть розтягнути своє перебування в почесному статусі наскільки це можливо (йти на конфлікт при такій установці загрожує).

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?